Методичні рекомендації для працівників психологічної служби щодо планування діяльності та оформлення звітної документації
Планування діяльності здійснюється за річним та щомісячним планом роботи, орієнтовна форма плану роботи практичного психолога, соціального педагога, визначена Міністерством освіти і науки України
Звертаємо увагу на відмінності у змісті роботи та функціях практичного психолога та соціального педагога, відповідно до яких формується план роботи, аналітичний та статистичний звіт (таблиця 1):
Відмінності у змісті роботи та функціях практичного психолога та соціального педагога
http://osvita.ua/school/psychology/6619 Освіта.ua
| Практичні психологи | Соціальні педагоги |
| Зміст роботи з учнями (дітьми) педпрацівниками, батьками, адміністрацією навчального закладу (лист МОН від 27.08.2000 р. № 1/9-352) | Функції по роботі з учнями (дітьми), медпрацівниками, батьками, органами держадміністрацій та місцевого самоврядування (наказ МОН від 28.12.2006 № 864) |
| 1. Психодіагностична робота містить у собі проведення фронтальних (групових) та індивідуальних обстежень учнів за допомогою спеціальних методик. Діагностика проводиться за попередніми запитами вчителів або батьків, а також з ініціативи психолога з дослідницькою чи профілактичною метою. Психолог підбирає методику, спрямовану на вивчення здібностей, особливостей дитини (групи учнів), що його цікавлять. Це можуть бути методики, спрямовані на вивчення рівня розвитку уваги, мислення, пам'яті, емоційної сфери, особливостей особистості та взаємин з оточуючими. Також шкільний психолог використовує методики вивчення дитячо-батьківських стосунків, характеру взаємодії вчителя та класу. Отримані дані дозволяють психологу планувати подальшу роботу: виділити учнів так званої "групи ризику", які потребують корекційних занять; підготувати рекомендації для вчителів і батьків із взаємодії з учнями. | 1. Діагностичні (вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку учнів вихованців), мікроколективу (класу чи референтної групи), шкільного колективу в цілому, неформальних молодіжних об'єднань; досліджує спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сім'ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу в мікрорайоні та джерела негативного впливу на дітей і підлітків) Соціально-психологічні дослідження мають бути обґрунтованими, оптимальними за кількістю, відповідати запитам закладу. Для їх проведення обирати анкети, тести, опитувальники, які відповідають вимогам об’єктивності, валідності та надійності, опубліковані у фахових джерелах, рекомендовані на рівні району чи міста, області, Міністерства освіти і науки. |
| 2. Консультаційна робота це робота за конкретним запитом. Психолог знайомить батьків або вчителів з результатами діагностики, дає певний прогноз, попереджає про те, які труднощі можуть у майбутньому виникнути у школяра в навчанні та спілкуванні; при цьому спільно виробляються рекомендації з рішення виникаючих проблем і взаємодії зі школярем. | 2. Консультативні (дає рекомендації (поради) учням, батькам, вчителям та іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу дитячим, молодіжним об'єднанням, дітям, підліткам, які потребують піклування чи знаходяться у складних життєвих обставинах тощо) Соціально-педагогічне консультування має здійснюватися компетентно, з посиланням на конкретні законодавчі акти, до нього необхідно готуватися завчасно, в разі необхідності – переадресовувати іншим спеціалістам. |
| 3.Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота можуть бути індивідуальними та груповими. У ході цих занять психолог намагається скорегувати небажані особливості психічного розвитку дитини. Вони можуть бути спрямовані як на розвиток пізнавальних процесів (пам'ять, увага, мислення), так і на рішення проблем в емоційно-вольовій сфері, спілкування та проблеми самооцінки учнів. Шкільний психолог використовує вже існуючі програми занять, а також розробляє їх самостійно, з огляду на специфіку кожного конкретного випадку. Заняття містять у собі різноманітні вправи: розвивальні, ігрові, рисункові й інші завдання в залежності від поставлених цілей і віку школярів. | 3. Соціально-перетворювальні (надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб учнівської молоді; здійснює соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально-незахищених категорій дітей; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді) Соціально-перетворювальна – практичні заходи, які здійснюють соціальні педагоги з метою педагогічної корекції поведінкових відхилень, розвитку навичок адаптивної поведінки, має ґрунтуватися на повазі до дитини, прийнятті її особистості, пошукові ресурсів для подальшого розвитку. Даний вид діяльності соціального педагога потребує володіння спеціальними практичними навичками. Недопустимими є проведення одноманітних бесід з дітьми, батьками, педагогами, залякування та погрози, маніпулювання з метою отримати від дитини обіцянку не порушувати поведінку. |
| 4. Психологічна просвіта полягає в тому, щоби знайомити вчителів і батьків з основними закономірностями й умовами сприятливого психічного розвитку дитини. Вона здійснюється в ході консультування, виступів на педагогічних радах і батьківських зборах. Окрім того, на педрадах психолог бере участь в ухваленні рішення про можливості навчання даної дитини за конкретною програмою, про переведення учня з класу у клас, про можливості "перешагування" дитини через клас (наприклад, дуже здатного або підготовленого учня можуть перевести з першого класу відразу до третього). | 4. Захисні (забезпечує дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представляє їхні інтереси у різноманітних інстанціях (службі у справах неповнолітніх, міліції, суді тощо) |
| 5. Навчальна діяльність | 5. Профілактичні (переконує учнів в доцільності дотримання соціально значимих норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя; сприяє попередженню негативних явищ в учнівському середовищі) У профілактичній роботі необхідно використовувати ефективні методи, з використанням елементів групових тренінгових методик, чітко дотримуватися відповідності методиці проведення, віковій категорії, потребам дітей. Широко залучати фахівців з державних установ, закладів, служб та громадських організацій до роботи з дітьми. При залученні фахівців громадських організацій заздалегідь знайомитися зі змістом профілактичної інформації, перевіряти. |
| 6. Організаційно-методична робота Робота шкільного психолога містить у собі й методичну частину. Психолог повинен постійно працювати з літературою, включаючи періодичні видання, щоб відслідковувати нові досягнення науки, поглиблювати свої теоретичні знання, знайомитися з новими методиками. Будь-який діагностичний прийом вимагає вміння обробки й узагальнення отриманих даних. Шкільний психолог перевіряє на практиці нові методики та знаходить найбільш оптимальні прийоми практичної роботи. Він намагається відбирати у шкільну бібліотеку літературу із психології з метою знайомства вчителів, батьків та учнів із психологією. У своїй повсякденній роботі він користується такими виразними засобами поведінки, мови, як інтонації, пози, жести, міміка; керується правилами професійної етики, досвідом роботи своїм і своїх колег. | 6. Організаційні (координує діяльність й взаємодію усіх суб'єктів соціального виховання; сприяє соціально корисній діяльності дітей і підлітків; формує демократичну систему взаємостосунків в підлітковому середовищі, а також серед дітей і дорослих) |
| 7. Зв’язки з громадськістю | 7. Прогностичні (прогнозує на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості учня чи групи; прогнозує результати навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших факторівстановлення особистості) |
| Однією із задач психолога є складання програми співбесіди з майбутніми першокласниками, проведення тієї частини співбесіди, що стосується психологічних аспектів готовності дитини до школи (рівень розвитку довільності, наявність мотивації до навчання, рівень розвитку мислення). Психолог також дає рекомендації батькам майбутніх першокласників. Усі перераховані вище функції шкільного психолога дозволяють дотримуватись у школі психологічних умов, необхідних для повноцінного психічного розвитку й формування особистості дитини, тобто служать цілям психологічної профілактики. Однією із задач психолога є складання програми співбесіди з майбутніми першокласниками, проведення тієї частини співбесіди, що стосується психологічних аспектів готовності дитини до школи (рівень розвитку довільності, наявність мотивації до навчання, рівень розвитку мислення). Психолог також дає рекомендації батькам майбутніх першокласників. Усі перераховані вище функції шкільного психолога дозволяють дотримуватись у школі психологічних умов, необхідних для повноцінного психічного розвитку й формування особистості дитини, тобто служать цілям психологічної профілактики. | Сприяє розкриттю здібностей, талантів, обдарувань вихованців через їх участь у науковій, технічній, художній творчості. Залучає громадські організації, творчі спілки, окремих громадян тощо докультурно-освітньої, профілактично-виховної, спортивно-оздоровчої та інших видів роботи |
| Великою проблемою для шкільного психолога є те, що часто школа не виділяє йому окремого кабінету. У зв'язку з цим виникає безліч складностей. Психолог повинен десь зберігати літературу, методичні посібники, робочі папери, нарешті, свої особисті речі. Йому необхідне приміщення для проведення бесід і занять. Для деяких занять приміщення повинно задовольняти певні вимоги (наприклад, бути просторим для проведення фізичних вправ). Зазвичай йому виділяють те приміщення, яке є вільним у даний момент, тимчасово, але може виникнути ситуація, коли бесіда з учнем проводиться в одному кабінеті, а необхідна література й методики знаходяться в іншому. У зв'язку з великим обсягом оброблюваної інформації шкільному психологу бажано було б мати доступ до комп'ютера, що школа часто не може йому забезпечити. Складно співвідносити шкільний розклад, розподіл позанавчальної активності учня та психологічну роботу з ним. Наприклад, бесіду не можна перервати, а в цей час учню треба йти на урок або їхати на заняття спортивної секції. Відносини з колективом у шкільного психолога в основному рівні. Дуже важливо, щоб у колективі не було конфліктів, психолог повинен бути неупередженим, повинен бути готовий вислухувати полярні думки колег один про одного. Психолог постійно знаходиться в потоці численної та найчастіше суперечливої інформації, в якій йому треба орієнтуватись. При цьому іноді інформація про проблему може бути надлишковою, а іноді - недостатньою (наприклад, деякі вчителі бояться пускати психолога до себе на урок, уважаючи, що психолог буде оцінювати їхню роботу, а не спостерігати за поведінкою учнів на уроці). Заробітна плата, нажаль, низька, нижче, ніж у більшості викладачів. Ситуація ускладнюється тим, що необхідну літературу й методичне забезпечення доводиться купувати за власні гроші. Зрозуміло, шкільний психолог повинен бути психічно здоровим. Він повинен бути витривалим, витримувати великі фізичні та психологічні навантаження. Для роботи шкільним психологом треба мати певні якості, а саме: умінням слухати, співпереживати. Працюючи з людьми, важливо чітко та зрозуміло формулювати свої думки, бути працьовитим, товариським, відповідальним, тактовним, контактним, ерудованим, толерантним. Психологу важливо мати почуття гумору, володіти широкими професійними знаннями, любити дітей. У процесі роботи розвиваються такі якості, як уміння спілкуватися з різними людьми, розуміти їхні проблеми та інтереси, аналізувати, знаходити компроміс; розвиваються спостережливість і професійні знання. У той же час шкільний психолог постійно втягнутий у різні конфліктні, проблемні ситуації, його позиція може не збігатися з позицією шкільної адміністрації, йому доводиться переборювати недовіру педагогів, батьків, а іноді й учнів. Постійно доводиться швидко знаходити вихід зі складних неоднозначних ситуацій. Іноді від психолога очікують більшого, ніж він може зробити. Підвищенню кваліфікації психолога сприяють: відвідування психологічних семінарів і майстер-класів, у тому числі присвячених корекційній роботі з дітьми; участь у наукових конференціях і "круглих столах", присвячених роботі психолога в системі освіти; регулярне відвідування бібліотеки та книгарень для ознайомлення з новою психологічною літературою; ознайомлення з новими методиками й дослідженнями, що стосуються проблем дитячого розвитку та навчання; навчання в аспірантурі. Таким чином, професія шкільного психолога на сьогодні є потрібною, затребуваною, цікавою, але складною. | Займається профілактикою правопорушень неповнолітніх. Дотримується педагогічної етики, поважає гідність особистості дитини, захищає її від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігає вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам, пропагує здоровий спосіб життя. Постійно підвищує свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру. |
Успіх роботи фахівця психологічної служби, яка фіксується у плані (щорічному та щомісячному), завжди пов’язаний з усвідомленням працівником своєї ролі та місця у навчальному закладі, місії, яка допомагає чітко визначити пріоритети діяльності, цілі та завдання, і, що важливо, містять спосіб їх реалізації. Одне із основних вимог до місії полягає в тому, що вона не може бути розпливчатою та абстрактною, на зразок «здійснення психологічного супроводу», «підтримка гармонійного духовного та фізичного здоров'я людини», «психологічний супровід дитини з максимальним забезпеченням комфортних умов для подальшого розвитку і самоствердження в бурхливому морі життя», «допомогти людині бути розсудливою» тощо.
Місія має бути однозначно зрозумілою як для самого працівника психологічної служби, так і для широкого кола учасників навчально-виховного процесу, яким психолог, соціальний педагог надає послуги, з якими співпрацює чи для кого створює конкретний продукт. Помилкою вважається винесення в текст місії одразу кількох різних направлень, одна думка має бути визначальною.
Звісно, не кожна психологічна служба навчального закладу може сформулювати свої пріоритетні цілі, оскільки функціональні обов’язки працівника психологічної служби надто обширні (включають сім основних напрямків. Тоді при визначенні місії варто взяти до уваги пораду Джона Коллінза, професора Гарвардської бізнес-школи, який у якості зразка пропонує ствердження «Мета нашої діяльності – здійснювати (продукт чи послуга) для…(споживача)», а затим задати собі питання : «Чому це важливо?». Повторіть його п’ять разів і ви отримаєте п’ять різних відповідей. Тоді стане зрозуміліше, що являє собою психологічна служба та до чого прагне. Наступні питання, які можуть допомогти при створенні місії можуть бути такими: «Що буде втрачено, коли служба перестане існувати?», «Який Ваш вклад у життя навчального, виховного процесу?», «Яким чином Ви можете донести цілі та цінності служби до тих, від кого залежить її функціонування?». Однак, сама по собі грамотно сформульована місія не буде корисною, доки сам працівник, його діяльність не почне змінюватись у відповідності із стратегічним баченням.
Використовуйте слова, які означають завершеність: підготувати, зменшити, збільшити, організувати, провести тощо. Уникайте слів, що змальовують процес: підтримувати, поліпшувати, посилювати, надавати, сприяти, координувати, перебудовувати.
При плануванні роботи працівникам психологічної служби рекомендуємо застосовувати критерії SMART, які можуть допомогти чітко сформулювати мету діяльності та усвідомити свою місію як фахівця у навчальному закладі:
S (specific) — конкретність: Чи конкретна ціль достатньо зрозуміла ?
М (measurable) — обчислюваність: Чи піддаються цілі обчислюванню (наприклад, який % зросту, яка кількість учасників навчально-виховного процесу задіяна? Які тенденції?)
A (area — specific) — територіальність: Чи окреслюють цілі певний регіон, район, місто (село) чи конкретний навчальний заклад, клас, групу учнів (дітей)?
R (realistic) — реалістичність: Чи приведе виконання даного плану до зрушень, передбачених цілями?
T (time-bound) — визначеність: Чи відображає ціль період часу, впродовж якого вона має бути досягнута?
План роботи працівника психологічної служби є окремим розділом (або окремі напрямки роботи включаються до окремих розділів) плану роботи навчального закладу.
На кінець першого семестру та навчального року згідно із щорічно встановлюваними термінами працівники психологічної служби подають аналітичний та статистичний звіт про діяльність психологічної служби у навчальному закладі. Звітність подається відповідно до встановленої структури та управління психологічною службою (наказ МОН України від 02.07.2009 № 616 «Про внесення змін до Положення про психологічну службу системи освіти України.
Коментарi